Іслам поступається лише християнству за кількістю вірян. Прогнозується, що до середини 21 століття він може стати найбільшою релігією за кількістю послідовників. Це свідчить про його значний вплив на світову культуру, політику та суспільство.
Арабська мова Корану є священною та незамінною для мільйонів вірян. Мусульмани вірять, що Коран є прямим Словом Божим, яке було послано пророку Мухаммеду арабською мовою. Тому для більшості мусульман вивчення та читання Корану в оригіналі є надзвичайно важливою справою, незалежно від їхньої рідної мови. Це робить арабську мову однією з найбільш запитуваних мов у світі.
Іслам має багату історію наукових та культурних досягнень. У період, відомий як "Золота доба ісламу" (приблизно з 8-го по 14-е століття), мусульманські вчені зробили величезний внесок у математику (розвиток алгебри, запровадження арабських цифр), астрономію, медицину, хімію та філософію. Багато їхніх винаходів та відкриттів заклали основу для сучасної науки.
В ісламі немає централізованої церковної ієрархії, як у деяких інших релігіях. На відміну від, наприклад, католицької церкви з Папою Римським, в ісламі не існує єдиного глобального керівного органу чи централізованої системи священників - мусульмани звертаються до Бога у своїх молитвах без посередників.
Щоденна молитва (Салят) є одним із стовпів ісламу і виконується в певний час. Мусульмани моляться п'ять разів на день, обернувшись у напрямку Кааби в Мецці. Час молитви визначається положенням сонця і змінюється залежно від пори року та географічного розташування. Ця регулярна практика допомагає мусульманам підтримувати постійний зв'язок із Богом і є ключовим елементом їхньої повсякденної практики віри.
Пропонуємо Вашій увазі декілька уривків з книги «Це і є іслам» (Ф. С. Бахаммам, Ер-Ріяд, 2021, видавництво «Сучасний довідник», 154 с.), яка просто та зрозуміло пояснює складні речі, що цікавлять всіх немусульман. Будь ласка, зверніть увагу на те, що викладені нижче думки є інформаційним продуктом безпосередньо вірян.
І. Більшість релігій на землі названі на честь їх засновника, громади чи країни, в якій вони з'явились, але іслам не зв'язаний з конкретною людиною, племенем, родом чи громадою. Він не належить комусь одному, бо не людина стала його творцем. Слово «іслам» охоплює декілька значень, які позначають підкорення, щирість, безпеку та спокій. Іслам – це повне підкорення Господу, творцю і володарю, та звільнення від усіх проявів поклоніння не Йому. Іншими словами, іслам – це повна покора Аллагу і звільнення від поклоніння ще комусь.
ІІ. Слово Аллаг арабською позначає три дуже схожі значення:
- той, хто заслуговує на поклоніння;
- той, кому люди присвячують свої молитви, пости і всі види поклоніння;
- найвеличніший у своїй сутності, атрибутах та величності.
ІІІ. Слово Коран походить від арабського дієслова «ка-ра-а», що означає «читати». Коран – це священна книга мусульман, які вірять в те, що він є словом Аллага. Коран посилався Мухаммеду протягом 23 років. Він поділений на 114 глав («сур»), які наповнені різною тематикою і стилем викладення. Коран сповіщає про такі важливі питання, як: підтвердження єдності Аллага, відповіді на різноманітні сумніви багатобожників, історії пророків та попередніх народів, заклик замислитись над цим дивовижним світом та навколишніми створіннями, а також над милостями, якими нас наділив Аллаг, пояснення релігійних настанов, наказів та заборон, зображення якостей вірян і застереження від лихого звичаю, розповідь про судний день та відплату тим, хто творили добро й тим, хто вчиняли зло, виховання вірян на основі ситуацій, які ставалися з пророком та його сподвижниками.
IV. Мусульманином є та людина, яка щиро звершує свої поклоніння, живе у внутрішній злагоді і сіє мир навколо себе. Іслам, з яким прийшов останній із пророків – Мухаммед – ще 14 століть тому, є продовженням релігій усіх посланців. Як не дивно, в Корані не згадується слово «араби», хоча він був зісланий їхньою мовою. Посланця Аллага – Мухаммада – було відправлено до арабів, але й дотепер ми бачимо, що вони становлять лише одну з національних меншин серед мусульман – трохи більше 20%. Найбільшою мусульманською країною є Індонезія. Чисельність мусульманської меншини Індії майже удвічі більша за кількість населення найбільшої арабської країни.
V. В ісламі не існує такого поняття, як «священник» або «святий», адже він вшанував людину і звільнив її від будь-якої «духовної влади», яка стала би посередником між нею та Аллагом. Іслам спростував уявлення про те, що людське щастя або каяття може якось залежати від людини, якого б рівня не досягала її гідність і праведність.
VI. Мусульмани вважають свою віру релігією знань, приписуючи Пророку Мухаммеду такі слова: «Тому, хто вийшов на шлях у пошуках знань, Аллаг полегшить дорогу до раю». Існує й інше порівняння: «Перевага вченого над людиною, яка присвятила себе виключно поклонінню, подібна перевазі шляхетного пророка Мухаммада над іншими людьми». Саме тому іслам ніколи не знав війни між релігією та наукою на відміну від інших релігій. Релігійні вчені ніколи не виносили своїх суджень стосовно наукових винаходів, як це траплялося в європейському середньовіччі. Іслам займав абсолютно протилежну позицію. Він був світильником, двигуном і закликом до науки. Він заохочував людей до навчання та викладання. Мечеті ставали маяками різноманітних наук та знань доти, доки в них існувало благо для всього людства. Не дивно, що у ті часи найвидатнішими вченими в галузі природничих наук та медицини були мусульмани. Вони починали своє життя із вивчення Корану та глибокого розуміння ісламу, і лише потім вони ставали винахідниками у точних науках та інших сферах. До числа таких вчених належить Аль-Хаварізмі (Багдад, 790-850), Ібн аль-Гейсам (Каїр, 965-1040), Аль-Біруні (Хорезм, 973-1048), аль-Заграві (Андалусія, 936-1013), Ібн Сіна (Бухара, 980-1037), Ібн ан-Нафіс (Дамаск, 1213-1288).
